ДО ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО МУЗЕЮ В КИЄВІ

Анотація

Питання історії музейної архітектури в Києві є маловивченим. Сьогодні його актуальність зростає з огляду на плани утворення кількох нових музеїв та проблеми розміщення вже наявних у погано пристосованих приміщеннях. Більшість сучасних музеїв Києва були відкриті в радянські часи та в добу Незалежності України. Наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. музеїв в місті було небагато. І більшість не мали власних будівель, а розміщувалися в орендованих та пристосованих приміщеннях. В цей період було зведено лише дві спеціалізовані будівлі – для Міського музею старожитностей та мистецтв і Педагогічного музею. Хоча і деякі інші музеї намагалися отримати для себе окремі будинки. Відповідні спроби здійснювалися під час створення Військового народного музею, ініційоване комендантом Київської фортеці, генерал-лейтенантом О. Аносовим. Цей перший етап історії військових музеїв Києва досі є маловідомим. Для специфічного музейного закладу з ухилом у пропаганду для селян та прочан планували пристосувати давню пам’ятку культової архітектури кінця ХVІІ ст. – Військово-Микільський собор на Печерську. Попри те, що ідея не була втілена в життя, вона стала цікавим прикладом можливого поєднання старовинної культової архітектури та музейно-просвітницьких функцій. Велася мова і про зведення нової музейної будівлі. Окремі експонати, переважно випадкові, почали збирати та демонструвати, але музей так і не розпочав роботу. У 1908–1909 рр. Київське воєнно-історичне товариство створило свій Воєнно-історичний музей. Організатори підійшли до формування колекції більш професійно. Незважаючи на це, питання його розміщення виявилося дуже складним. Власної будівлі музей так і не отримав.

Ключові слова: Київ, Печерськ, військовий музей, Військово-Микільський собор, трапезна, будівництво, О. Аносов