Дослідження гравюр Никодима Зубрицького та пошук його сюжетів у творах із колекцій київських музеїв

Abstract

статті розглядається діяльність Никодима Зубрицького, непересічної постаті в українському мистецтві, визначного гравера кін. XVII – поч. XVIII ст., що працював у Львові, Крехові, Уневі, Почаєві, Києві та Чернігові, його внесок у впровадженні нової іконографії, нових образів і сюжетів, розвитку жанрової різноманітності. У дослідженні наведені приклади повторення сюжетів Н. Зубрицького у творах з колекцій київських музеїв. Основна частина дослідження присвячена розгляду фрагменту «Благовіщення» з опліччя фелона XVIII ст. із НМДМУ, вишитого золотними, срібними та шовковими нитками по оксамиту, з мальованими обличчями. Проаналізовано розвиток сюжету Благовіщення в європейському і українському мистецтві, здійснено пошук аналогів, запропонова но в якості ймовірного прототипу для вишивки гравюра Н. Зубрицького, що найбільше
відповідає композиції на опліччі фелона. Зроблено висновок про необхідність уважного вивчення експонатів у музейних колекціях і пошуку прототипів їх сюжетів, з огляду на часте використання гравюр Н. Зубрицького за зразок.