Submissions

Author Guidelines

Інформаційне повідомлення

 

ЩОРІЧНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ

НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

 

7–8 грудня 2017 року відбудеться щорічна наукова конференція, яку проведе Національний музей історії України.

 

Напрями роботи конференції передбачають таку тематику:

 

Музейні колекції як історичне джерело:

– археологічні зібрання;

– нумізматичні, боністичні, сфрагістичні, фалеристичні, філокартичні, філателістичні, документальні та інші музейні колекції;

– предмети озброєння та військового спорядження, військова уніформа;

– музейні предмети з коштовних металів;

– етнографічні музейні колекції (народний одяг; посуд, прикраси тощо);

– художні зібрання (живопис, графіка, скульптура, твори декоративно-ужиткового мистецтва, художній метал тощо).

 

Історія музейних колекцій та музейної справи:

– шляхи формування музейних колекцій;

– діяльність музейних закладів України в різний час;

– історія музейних раритетів;

– фундатори музейних закладів та працівники музеїв, їхній внесок у розбудову вітчизняних музеїв.

 

Актуальні питання історії України:

– давня історія України;

– середньовічна історія України, історія України раннього нового та нового часу (ХІV–ХІХ ст.);

– новітня історія України (ХХ ст.);

– зброєзнавство, сфрагістика, нумізматика, боністика, фалеристика, філокартія, філателія, документознавство, історичне джерелознавство, історична біографістика, іконографія, уніформологія, палеографія та інші допоміжні історичні дисципліни.

 

Актуальні питання музеєзнавства:

– облік та зберігання фондових зібрань;

– реставрація та консервація музейних предметів;

– наукова експертиза;

– науково-методичні музейні розробки;

– нові форми роботи з музейною аудиторією;

– музейна педагогіка;

– з досвіду побудови тимчасових виставок і постійних експозицій: нові форми і методи популяризації музейних колекцій.

 

Конференція відбудеться у приміщенні Національного музею історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2).

Проїзд:

1) від станції метро «Майдан Незалежності» тролейбусом № 18 до зупинки «Вулиця Володимирська»;

2) від станції метро «Поштова площа» фунікулером до Михайлівської площі, далі пішки Десятинною вулицею;

3) від станції метро «Золоті ворота» пішки Володимирською вулицею.

 

Заявку на участь (заповнену онлайн за доданою формою) просимо надсилати до 10 листопада 2017 р.

 

Витрати на проїзд, проживання та харчування учасників конференції – за рахунок організацій, які їх відряджають.

Передбачається проведення спеціальної екскурсії.

Оргкомітет залишає за собою право відбору заявок за тематикою доповідей. Якщо тема доповіді буде внесена у програму конференції, оргкомітет до 17 листопада 2017 р. електронною поштою надішле персональне запрошення за вказаною учасником адресою.

Статті та повідомлення, підготовані на основі виголошених на конференції доповідей, будуть опубліковані в електронному виданні «Матеріали щорічної науково-практичної конференції Національного музею історії України «Науковий вісник». Випуск 3».

З текстами, вміщеними у вказаному електронному виданні, можна буде ознайомитися після їх публікації на сайті http://visnyk.nmiu.com.ua

 

Для публікації матеріалів необхідно не пізніше 1 лютого 2018 р. надіслати на зазначену нижче електронну адресу текст статті в електронному вигляді.

Матеріали мають бути оформлені відповідно до вимог, викладених у додатках до Інформаційного повідомлення.

 

Увага! Редакційна колегія залишає за собою право відбору публікацій. Матеріали, оформлені неналежним чином, не розглядатимуться.

 

Контактні особи:

 

Попельницька Олена Олексіївна, завідувач відділу науково-видавничої діяльності:

+380-44-279-43-84

Онишко Леся Володимирівна, учений секретар:

+380-44-278-43-76

 

 

Телефон для довідок: +380-44-279-43-84

Факс: +380-44-278-43-23

Поштова адреса: вул. Володимирська, 2, Київ, 01001, Україна

e-mail: conference.nmiu@gmail.com

Оргкомітет

 

 

ДОДАТОК 1

 

Заявка

учасника щорічної науково-практичної конференції

Національного музею історії України

 

1	Прізвище, ім’я, по-батькові (повністю)**
2	Місце роботи та посада (повністю)
3	Науковий ступінь та вчене звання (якщо є)
4	Контактна інформація – мобільний телефон та електронна адреса (обов’язково)
5	Тема доповіді чи повідомлення
6	Резюме доповіді чи повідомлення (не менше 4000 друкованих знаків)
7	Чи потрібні технічні засоби (якщо так, то які) для демонстрації ілюстративних матеріалів?

 

Заявка надсилається на електронну скриньку conference.nmiu@gmail.com, зазначену в інформаційному повідомленні, або заповнюється у вигляді онлайн-форми за посиланням https://airtable.com/shr0ZQocnsC0nIlUi.

При заповненні заявки Ви автоматично надаєте згоду на використання оргкомітетом Вашої персональної інформації (перші чотири позиції заявки) винятково для потреб проведення щорічної науково-практичної конференції Національного музею історії України.

Додаток 2

Вимоги до оформлЕння статей для електронного видання «матеріали щорічної науково-практичної конференції Національного музею історії України «Науковий вісник». випуск 3»

1. Загальні вимоги

До друку приймаються наукові статті та повідомлення українською або англійською мовами.

Обсяг статей

не повинен перевищувати 1,5 авторського аркуша (60 000 друкованих знаків разом з пробілами між словами, розділовими знаками, цифрами тощо).

Обсяг повідомлень

не повинен перевищувати 15 000 друкованих знаків разом з пробілами між словами, розділовими знаками, цифрами тощо

 

Статті мають містити такі структурні елементи:

постановка проблеми та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями;

аналіз досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор (огляд історіографії);

виокремлення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття;

формулювання цілей статті (постановка завдання);

виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок у визначеному напрямі.

 

У кожній статті повинні вказуватися метадані, які публікуються у виданні, на сайті видання і зберігаються в інформаційних і наукометричних базах:

 

УДК

подається окремим рядком, ліворуч перед відомостями про авторів. Онлайн-класифікатор УДК можна знайти за адресою:

- https://airtable.com/shrqpHMMJtwQy9rw5 (найбільш уживані для музейної історичної тематики);

- http://www.udcsummary.info/php/index.php?lang=uk&pr=Y (повний перелік)

 

Відомості про автора (авторів)

вказуються праворуч над назвою публікації (команда – вирівнювання по правому краю тексту).

Ім’я автора (авторів), по-батькові і прізвище (у називному відмінку) виділяються жирним курсивом.

Нижче зазначаються науковий ступінь і вчене звання (якщо є), посада та підрозділ установи, місце роботи (повна назва установи в називному відмінку);

Ще нижче в дужках вказується назва населеного пункту та країни (через кому), де живе або працює автор.

В останньому рядку зазначається e-mail автора (авторів). Увага! Оргкомітет не приймає e-mail’и російських поштових сервісів.

Відомості про автора (авторів) потрібно також перекласти англійською мовою.

 

 

 

Назва публікації

подається прописними (заголовними) жирними літерами одним абзацом (команда – вирівнювання по центру тексту).

Назву публікації потрібно також ідентично вказати англійською мовою.

 

Анотація

обсягом до 1500 знаків із пробілами розміщується після назви публікації. Рекомендовані пункти анотації:

– мета / завдання дослідження;

– методологія / методи / наукові підходи;

– основні результати дослідження;

– перспективи подальших студіювань;

– практичне значення досягнених результатів, вплив на суспільство, політику;

– оригінальність дослідження.

Увага! Не застосовуйте тривіальні фрази «Стаття присвячена…», «У статті досліджено…», «У статті проаналізовано…».

 

Ключові слова

(3–8 слів або словосполучень) вказуються окремим рядком після анотації жирним курсивом.

Після україномовної анотації з ключовими словами розміщують їхній переклад англійською мовою.

 

2. Вимоги до оформлення тексту

Текстовий редактор – щонайменше Microsoft Office 2003, шрифт – Times New Roman, кеґль – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, береги – по 2 см, абзац – 1,27 см.

Формат файлу – .DOC, .DOCX або .RTF.

Якщо під час набору статті використані нестандартні шрифти (як правило, такі шрифти потрібні для точної передачі церковнослов’янських слів, літер грецького, арабського алфавіту, специфічних гліфів із таблиці Unicode тощо), необхідно повідомити їх повну назву або надати сам шрифт (стандартне розташування в ОС Windows: локальний диск C:/Windows/Fonts).

Текст потрібно набирати без переносів слів.

Абзацні відступи

варто форматувати за таким алгоритмом: виділити необхідний текст; у діалоговому вікні «Абзац» виставити такі параметри: вирівнювання – по ширині, відступ праворуч – 0 см, відступ ліворуч – 0 см, інтервал перед – 0 пт, інтервал після – 0 пт, міжрядковий інтервал – 1,5 рядка, відступ першого рядка – 1,27 см. Не можна форматувати абзаци за допомогою пробілів і табулятора. А також не додавати інтервал між абзацами одного стилю (необхідно проставити позначку у відповідному місці того ж діалогового вікна «Абзац»).

Таблиці

необхідно створювати автоматично (меню «Таблиця – Вставити таблицю») й нумерувати послідовно. Праворуч над назвою таблиці розміщувати курсивний напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Назву таблиці наводити посередині сторінки симетрично до тексту, виділивши жирним накресленням. На всі таблиці мають бути посилання в тексті («табл. …», «у табл. …», «див. табл. …»).

Ілюстрації

до тексту треба подавати окремими файлами у форматі .JPEG/.JPG із послідовною нумерацією арабськими цифрами та підписом. Посилання на ілюстрації в тексті («рис. …») вказувати під їх порядковим номером. Розмір зображення – не менше 300 dpi.

Окремим файлом надаються підписи до ілюстрацій.

 

При набиранні тексту слід дотримуватись таких норм:

• Між словами ставити один пробіл.
• Розрізняти тире (–) та дефіс (-):

дефіс – знак, що з’єднує частини складних слів. Під час друку має позначення маленької горизонтальної рисочки (-), не відокремлюється пробілами від слів.

тире – розділовий знак, що вживається для позначення прямої мови, пауз, хронологічних інтервалів, перед це (це є), оце, то, ось (це) значить. Тире в тексті з обох боків виділяється пробілами.

• Не відділяти від попередньої цифри знак градуса, мінути, секунди, процента (25°; 5'; 30''; 77%).
• Відділяти нерозривним пробілом (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+Пробіл) від наступної цифри знаки і літери, які вказують номери томів, частин, параграфів, пунктів, номерів сторінок, одиниць виміру тощо (Т.7; ч. 23; § 5; № 34; С. 28–30; 45 пуд.; 150 грн; 32 км; 6 млн; 45 тис. тощо).
• Відділяти нерозривним пробілом ініціали та прізвище (В.А.Лавренов); скорочення після переліків (на кшталт і т. п., і т. д.), перед іменами та прізвищами (п. Наталка, ім. В. Винниченка), перед географічними назвами (м. Чернівці, с. Моринці, р. Золота Липа).
• Скорочення на зразок 1980-ті, 2-го друкувати через нерозривний дефіс.
• Лапки використовувати у варіанті “ ”.
• Апостроф повинен мати такий вигляд: ’.

– Використовувати арабські чи римські цифри згідно з традицією.

– Дати наводити через тире без пробілів. Перед скороченнями р., рр., ст. ставити нерозривний пробіл.

Якщо дати наводяться в дужках, «рр.» не писати (1861 р., 1945–1947 рр., (1945–1947), ХV–XVIII ст.).

При означенні десятиліть та частин століть між датами ставити тире з пробілами:

1940-х – 60-х рр., другої половини ХІІІ – початку ХV ст.

Роки, що не збігаються з календарними, подавати через похилу риску (1997/98 навчальний рік; 2012/13 бюджетний рік).

– Часові та числові інтервали оформляти через тире без пробілів (липень–серпень; 36–44).

– У цифрах, що містять понад 5 знаків, після кожних 3-х ставити нерозривний пробіл (13 255; 457 357; 46 532,5 кг.)

– Авторські уточнення, коментарі та виділення, вставлені в цитату, слід оформляти так: [текст. – Авт.].

 

 

 

3. Вимоги до оформлення приміток і бібліографічних посилань

Змістові примітки (коментарі, уточнення тощо) і бібліографічні посилання оформляються автоматично внизу кожної сторінки (діалогове вікно «Виноски» з параметрами: виноски – внизу сторінки; формат номерів «1, 2, 3,…»; нумеровані списки – продовжити).

Знак виноски потрібно ставити перед розділовим знаком (двокрапкою, крапкою з комою, комою, крапкою, знаком оклику, знаком питання тощо), а не після нього.

Бібліографічне посилання слід оформляти згідно з вимогами Національного стандарту України за виданням: Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання. ДСТУ 8302:2015. Видання офіційне. – Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016.

 

Бібліографічне посилання має містити такі елементи:

• прізвище та ініціали автора (авторів);
• заголовок документа або книги;
• відомості, що стосуються заголовка (монографія, записки, збірник тощо);
• інформація про осіб та організації, які брали участь у створенні видання (укладачі, відповідальні редактори, перекладачі тощо);
• інформація про зміни й особливості даного видання стосовно попереднього видання цього ж твору (наприклад: Вид. 10-е, перероб. і доп.);
• вихідні дані (місце, видавець, рік видання);
• відомості про серію (номер журналу, випуску, тому);
• сторінки, на які зроблено посилання, або загальна кількість сторінок (при посиланні на весь документ).

 

Усі бібліографічні посилання потрібно подавати мовою оригіналу.

Окремі блоки бібліографічного посилання розділяти крапкою з тире. Існує автоматичний оформлювач бібліографічного опису http://vak.in.ua/do.php

 

Прізвища авторів виділяються курсивом. Прізвище передує ініціалам. Між ініціалами, а також між ініціалами і прізвищем ставиться нерозривний пробіл.

 

За умови неодноразового посилання на різні праці одного автора варто застосовувати скорочений запис (автор, перші два-три слова назви, три крапки, тире, сторінка).

У повторних посиланнях на багатотомний документ слід зазначати автора, заголовок, номер тому (випуску, книги), сторінки. Якщо повторне посилання знаходиться відразу за первинним, його текст замінюється словами «Там само», «Там же», «Ibid.» (залежно від мови джерела, на яке посилаються). У повторному посиланні на іншу сторінку до вказаних слів додається номер сторінки. У повторному посиланні на твір одного, двох чи трьох авторів, яке не знаходиться за первинним посиланням, зазначаються прізвище та ініціали авторів, слова «Вказ. праця», «Указ. соч.», «Op. cit.» та сторінки.

Бібліографічні посилання, які є частиною комплексного посилання, потрібно розміщувати в алфавітному порядку і відділяти одне від одного крапкою з комою. Якщо комплексне посилання містить кілька посилань на одного й того ж автора (авторів), то в другому й наступних посиланнях його прізвище й ініціали замінюються на «Його ж», «Її ж», «Їх же», «Его же», «Её же», «Их же» або, відповідно, «Idem», «Eadem», «Iidem».

Посилання на архівні матеріали подаються національною мовою, залежно від місцезнаходження документа, згідно із усталеною в даному архіві (в даній країні) системою посилань.

Наприклад: ЦДІАК України. – Ф. 127. – Оп. 3. – Спр. 38. – Арк. 45;

РГАДА. – Ф. 124. – 1624 г. – Кн. 35. – Л. 65;

17070. – rkps 161/58; rkps 17070. – k. 45 v.

У першому посиланні на архів вказується його повна назва, а в дужках зазначається абревіатура. У наступних посиланнях залишається лише абревіатура.

Офіційні абревіатури назв архівних установ та інші рекомендації щодо оформлення архівних посилань можна знайти на порталах державних архівних служб, зокрема України: http://www.archives.gov.ua/Law-base/Regulations/index.php?2002-of

Оскільки мережа Інтернет не є стабільним сховищем інформації і досить часто трапляються випадки, коли зазначений документ виявляється видаленим чи перенесеним, при посиланні на електроні джерела необхідно зазначити дату звернення (в дужках або через крапку і тире) до електронного документа.

 

Наприклад:

УкрМАРК: національний формат представлення бібліографічних даних [Електронний ресурс]: проект / Нац. б-ка України ім. І. В. Вернадського, Нац. парламент. б-ка України, Наук. б-ка ім. М. Максимовича Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. – Електрон. дані (13 файлів). – 2002–2003. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/library/ukrmarc.html (дата звернення: 17.09.2004). – Назва з екрана.

Иванов И. Е. Распределение транспортных средств на городских пассажирских маршрутах [Електронний ресурс] / И. Е. Иванов, Р. Б. Рогальский // Совершенствование организации дорожного движения и перевозок пассажиров и грузов: сб. науч. тр. / Беларус. нац. техн. ун-т. – Минск, 2015. – Режим доступа: http://rep.bntu.by/bitstream/handle/data/18778/87-93.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата обращения: 11.04.16). – Название с экрана.

Journal of Multidisciplinary Engineering Science and Technology [Electronic resource]. – 2015. – № 10, Vol. 2. – Access mode: http://www.jmest.org/vol-2-issue-10-october-2015/ (last access: 17.03.16). – Title from the screen.

Khmil I. Consolidating data for forming an information image of geospatial objects from heterogeneous social media [Electronic resourc] / I. Khmil // J. of Multidisciplinary Engineering Science and Technology. – 2015. – № 10, Vol. 2. – P. 2910–2912. – Access mode: http://www.jmest.org/wp-content/uploads/JMESTN42351144.pdf (last access: 17.03.16). – Title from the screen.

Cвітлична Є. І. Латинська мова підручник / Є. І. Cвітлична, І. О. Толок; М-во охорони здоров'я України, Нац. фарм. акад. України. – Київ: ЦУЛ, 2011. – 440 с. – Електрон. аналог друк. вид.: режим доступу: http://culonline.com.ua (дата звернення: 18.09.2012 р). – Назва з екрана.

Ключковська І. Звіт про результати дослідження міграційних настроїв студентів Львова / І. Ключковська, Ю. Марусик, О. П'ятковська; Міжнар. ін-т освіти, культури та зв'язків з діаспорою Нац. ун-ту “Львів. політехніка”. – Львів, 2014. – 107 с. – Електрон. аналог друк. вид.: режим доступу: http://miok.lviv.ua/wp-content/uploads/2015/03/zvitpj.pdf (дата звернення: 23.02.16). – Назва з екрана.

Ліщук Р. І. Комп’ютерна система для випробувань стрілочних вимірювальних приладів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: 05.13.05 – комп’ютер. системи та компоненти / Роман Ігорович Ліщук; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т “Львів. політехніка”– Львів, 2016. – 21 с. – Електрон. аналог друк. вид.: режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/32579 (дата звернення: 31.05.16). – Назва з екрана.

 

Наприкінці статті слід викласти систематизований за алфавітом список літератури і джерел.

Якщо в тексті статті використані скорочення, після списку літератури та джерел потрібно навести їхній перелік.

Окремим списком слід зазначити транслітеровані назви літератури та джерел, надрукованих кириличним шрифтом. Для перекладу можна скористатись автоматичною транслітерацією (українського алфавіту), наприклад: http://ukrlit.org/transliteratsiia

Редакційній колегії слід подавати електронну копію статті та, за наявності, ілюстрації з підписами.

Редакційна колегія не розглядатиме статті, які не відповідають вказаним вище вимогам.

До друку також не приймаються раніше опубліковані (у паперовому чи електронному вигляді) статті, серед них і ідентичні, але надруковані іншими мовами.

Редакційна колегія має право редагувати й скорочувати подані матеріали з наступним узгодженням з авторами.

Тексти статей, не прийнятих до публікації, авторам не повертаються.

За зміст статті, відповідність фактів, цитат, дат тощо несе відповідальність автор.

 

ДОДАТОК 3

ПРИКЛАД оформленНЯ статті за вимогами, викладеними в інформаційному повідомленні

 

УДК 94(477)+069.5:623.4+(450)/"18": Національний музей історії України, Б. Ханенко, Р. Річардс, А. Альберічі

 

Попельницька Олена Олексіївна,

кандидат історичних наук,

завідувач відділу науково-видавничої

діяльності,

Національний музей історії України

(Київ, Україна)

elenac503@gmail.com

 

Popelnytska Оlena

Ph.D., head of scientific publishing

of National museum of history of Ukraine

(Kiev, Ukraine)

elenac503@gmail.com

 

ЗБРОЯ ТА ПРЕДМЕТИ ОЗБРОЄННЯ ІЗ ЗІБРАНЬ ІТАЛІЙСЬКИХ АНТИКВАРІВ ХІХ СТ. Р. РІЧАРДСА ТА А. АЛЬБЕРІЧІ В КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

 

WEAPON AND ARMAMENTS FROM ITALIAN ANTIQUARIANS OF 19-TH CENTURY R. RICHARDS AND A. ALBERICHI IN THE COLLECTION OF THE NATIONAL HISTORICAL MUSEUM OF UKRAINE

 

Анотація

У статті розглядається історія п’ятьох експонатів НМІУ, що до 1917 р. перебували в зібранні відомого київського колекціонера Б. Ханенка, який придбав ці предмети на римських аукціонах зібрань Рауля Річардса та Аугусто Альберічі. Окрему увагу у статті приділено атрибуції придбаних Б. Ханенком п’яти предметів озброєння та військового спорядження, що є історичними та мистецькими раритетами, та дослідженню біографій їхніх попередніх власників. Рауль Річардс свого часу був відомий не лише як римський антиквар та художник, а і як син художниці Емми Гажжіотті-Річардс, яка працювала на замовленнями королівського двору Великої Британії, та Альфреда Бейта Річардса – англійського аристократа, юриста, журналіста і письменника. Аугусто Альберічі відомий як автор пейзажів та картин на історичну тематику, а також як збирач археологічних знахідок і творів мистецтва доби середньовіччя, Ренесансу та нового часу.

Ключові слова: Національний музей історії України, Богдан Ханенко, зброєзнавство, Італія, Рауль Річардс, Аугусто Альберічі, Емма Гажжіотті-Річардс, Альфред Бейт Річардс.

 

Summary

The article reviews the five exhibits of NMIU, that were in the assembly of well-known known Kyiv collector Bohdan Khanenko until 1917. He, in turn, has bought these items on the auction of Roman collectors Raul Richards and Augusto Alberichi. Article emphasizes five, gathered by Khanenko parts of armaments and military equipment, which are historical and artistic rarities; research and biographies of previous owners. Raul Richards was known not only as a Roman antiquarian and artist, but as a son of the artist’s Emmа Gaggiotti-Richards, who worked at the royal court of the Great Britain and Alfred Bate Richards – English aristocrat, lawyer, journalist and writer. Augusto Alberichi was known as the author of landscapes and historical paintings and collector of archaeological finds and works of art of the Middle Ages, the Renaissance and modern times.

Keywords: The National Museum of history of Ukraine, Bohdan Khanenko, weapons, armor, Italy, Raul Richards, Augusto Alberichi, Emma Gaggiotti-Richards, Alfred Bate Richards.

 

У 1937 р. до ЦІМу (нині – НМІУ) з Музею західного мистецтва (нині – НММХ) надійшли зброя та предмети військового спорядження із зібрання відомого колекціонера Б. Ханенка. До 1941 р. вони експонувалися в музейному відділі зброї, а під час Другої світової війни були евакуйовані до м. Уфа. Після повернення в 1944 р. згаданих предметів до Києва з’ясувалося, що частина “довоєнних” облікових музейних документів (у яких містилися відомості про шляхи надходження предметів до музею) зникла в роки війни. Отже, зброя із зібрання Б. Ханенка стала депаспортизованою.

Нещодавно нам стало відомо, що в НА НММХ зберігається акт про передачу в 1937 р. предметів озброєння з Музею західного мистецтва до ЦІМу[1]. Цей документ люб’язно передала нам Наталія Ісаківна Корнієнко, заступник директора НММХ.

Вказані в цьому акті музейні інвентарні шифри збігаються з номерами, зазначеними на деяких предметах зброї та військового спорядження з колекції НМІУ. Це дало змогу атрибутувати означені речі як такі, що походять із зібрання колишнього Музею мистецтв Всеукраїнської академії наук імені Богдана та Варвари Ханенків. Основу цього створеного в 1919 р. музею склала колекція Б. Ханенка (яку він у 1917 р. заповів Києву), до неї згодом були долучені речі з інших націоналізованих приватних зібрань.

З’ясувати, які зазначені в акті передачі 1937 р. предмети походять із зібрання Б. Ханенка, допоміг рукописний каталог збройового зібрання Б. Ханенка[2], який містить описи речей. Зіставлення цих описів та предметів із групи зберігання НМІУ “Зброя та військове спорядження” дозволило нам спільно зі зберігачем цієї групи, Оленою Василівною Шевченко, ідентифікувати в колекції НМІУ раритети із зібрання Б. Ханенка.

Підсумком вивчення збройового зібрання Б. Ханенка у НМІУ стала низка публікацій[3]. Метою цієї публікації є з’ясування біографій колекціонерів, із зібрань яких походять певні предмети, придбані Б. Ханенком на аукціонах.

“Відправною точкою” розшуків став згаданий рукописний каталог зброї із зібрання Б. Ханенка, який містить інформацію про купівлю п’яти об’єктів:

1. “Доспех Франциска І Медичи … Приобретено в Париже, из собрания графа Ришар, № 935”;
2. “Итальянские конные латы. XVIІ ст. … Из собрания графа Ришар, № 1392”;
3. “Немецкий мушкет … Из собрания графа Ришар, № 1191”;
4. “Немецкий самострел с натягом … Из собрания графа Ришар, № 1202”;
5. “Немецкий мушкет ... Из собрания Альберичи, № 1416”[4].

У 1851 р. картину Е. Гажжіотті-Річардс придбав прусський принц. Посол Пруссії в Лондоні рекомендував художницю німецькому барону, ученому-енциклопедисту A. фон Гумбольдту (1769–1859). Портрет останнього Е. Гажжіотті-Річардс у 1855 р. написала в Берліні на замовлення прусського уряду (рис. 5). Це полотно настільки сподобалося королю Фрідріху Вільгельму IV, що той нагородив Е. Гаджжіотті-Річардс золотою медаллю та замовив їй власний портрет.

У 1859 р. Е. Гажжіотті-Річардс на прохання французького імператора Наполеона III та його дружини створила алегоричний цикл “Чотири сезони”.

У 1854 р. художниця виїхала до Риму, з 1855 р. мешкала в Анконі, в 1865 р. переїхала до Флоренції. З 1904 р. і до своєї смерті вона жила в римському передмісті Веллетрі. На честь Е. Гажжіотті-Річардс названо одну з вулиць Риму[5].

 

ДОДАТОК 4

Приклад оформлення списку використаної літератури та джерел:

 

Джерела та література

1. АнтоновичВ. Монографии по истории Западной и Юго-Западной России. – К.: Типография Е.Я. Федорова, 1885. – Т. І. – 351 с.
2. Ал-Айни, Бадар-ад-Дин. Связки жемчужин. XXV. Из летописи Бедреддина Элайни / Пер. В. Г. Тизенгаузена // Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. – Том I. Извлечения из сочинений арабских. – СПб., 1884. – 564 c.
3. Археологический каталог, написан В. В. Хвойкой. 1-й том, книги І и ІІ, с. 221, №№ 9123–9150 // Археологічні фонди Національного музею історії України.
4. Біляєва С. Стан вивчення археологічних джерел досліджень в Україні // Східний світ (ж.). – 2014. – № 1. – С. 5–12.
5. Бехайм В. Энциклопедия оружия (Руководство по оружиеведению). Оружейное дело в его историческом развитии от начала средних веков до конца XVIII в. – Часть I. Оборонительное оружие и снаряжение. Конская сбруя и конский доспех. – АО “Санкт-Петербург оркестр”, 1995. – 576 с.
6. Бобров Л., Худяков Ю. Защитное вооружение среднеазиатского воина эпохи позднего средневековья // Военное дело номадов Северной и Центральной Азии. – Новосибирск: Новосибир. гос. ун-т, 2002. – С. 106–168.
7. Mamluk chamfron. Français: Chanfrein mamelouk; Date: Mamluk period (1250–1517): circa 1419; Medium: hammered iron and gilt; Current location: Museum of Fine Arts of Lyon; Accession number: D377; Object history: Provenance: Egypt or Syria; Photographer Marie-Lan Nguyen [Электронний ресурс]:[Интернет-сайт] Museum of Fine Arts of Lyon / Mamluk chamfron MBA Lyon D377.jpg – Режим доступа: www. commons.wikimedia.org AMamluk_chamfron_MBA_Lyon_D377.jpg (дата обращения: 28.08.2015). – Название с экрана.

 

ДОДАТОК 5

Приклад транслітерації списку використаної літератури та джерел:

 

REFERENCES

1. Antonovich V. Monografii po istorii Zapadnoy i Yugo-Zapadnoy Rossii [Monographs on the History of Western and South-Western Russia]. Kiїv: Tipografiya E. Ya. Fedorova, 1885. T. І. 351 p.
2. Al-Ayni, Badr al-Din. Svyazki zhemchuzhin. XXV. Iz letopisi Bedreddina Elayni [Collar of Pearl. XXV. From the Chronicle of Badr al-Din al-Ayni]. Transl. by V. G. Tiesenhausen. Sbornik materialov, otnosyashchikhsya k istorii Zolotoy Ordy. Tom I. Izvlecheniya iz sochineniy arabskikh [Collection of Materials Related to the Golden Horde History. Vol. I. Excerpts from Arab Writings]. St. Petersburg, 1884. 564 p.
3. Arkheologicheskiy katalog, napisan V. V. Khvoykoy [Archaeological Catalogue Compiled by V. V. Khvoyka]. 1-y tom, knigi І i ІІ, p. 221, №№ 9123–9150. Arkheologichni fondy Natsional'nogo muzeyu istorii Ukrainy.
4. Bіlyaєva S. Stan vivchennya arkheologɿchnikh dzherel doslіdzhen' v Ukraїnі [State of Archaeological Sources’ Study in Ukraine]. Skhіdniy svіt (zh.) [World of Orient]. 2014. № 1, pp. 5–12.
5. Bekhaym V. Entsiklopediya oruzhiya (Rukovodstvo po oruzhievedeniyu). Oruzheynoe delo v ego istoricheskom razvitii ot nachala srednikh vekov do kontsa XVIII v. Chast' I. Oboronitel'noe oruzhie i snaryazhenie. Konskaya sbruya i konskiy dospekh [Encyclopedia of Weapons (Guide to the Weapon Study). Gun Making in Its Historical Development from the beginning of the Middle Ages to the late 18th century. Part I: Defensive Arms and Equipment. Horse Harness and Armor]. A O “Sankt-Peterburg orkestr”, 1995. 576 p.
6. BobrovL., KhudyakovYu. Zashchitnoe vooruzhenie sredneaziatskogo voina epokhi pozdnego srednevekov'ya [Defensive Armament of the Central Asian Warrior of the Late Middle Ages]. Voennoe delo nomadov Severnoy i Tsentral'noy Azii [Nomadic Warfare of the Northern and Central Asia]. Novosibirsk: Novosibir. gos. un-t, 2002, pp. 106–168.
7. Mamluk chamfron. Français: Chanfrein mamelouk; Date: Mamluk period (1250–1517): circa 1419; Medium: hammered iron and gilt; Current location: Museum of Fine Arts of Lyon; Accession number: D377; Object history: Provenance: Egypt or Syria; Photographer Marie-Lan Nguyen. Website Museum of Fine Arts of Lyon / Mamluk_chamfron_MBA_Lyon_D377.jpg. Available at: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Mamluk_chamfron_MBA_Lyon_D377.jpg (accessed on 28.08.2015).

 

[1] [Акт передачі експонатів з Музею західного мистецтва до ЦІМ. 19.02.1937 р.] // НА НММХ, оп. 1, спр. 44, арк. 295.

[2] Дело № 3. Инвентарная опись коллекции оружия, составленная основателем собрания Б. И. Ханенко. На 18 лл. [До 1917 г.] // НА НММХ, оп. 1, спр. 13.

[3] Попельницька О., Шевченко О. Старовинна зброя Західної Європи та Сходу із зібрання Б. І. Ханенка у колекції НМІУ (у друці – Aвт.); Попельницька О. Взірці парадної західноєвропейської і східної вогнепальної зброї XVI–XVIII ст. з зібрання Б. Ханенка у колекції Національного музею історії України / О. Попельницька // Скарбниця української культури: зб. наук. пр. – Вип. 15 [Зб. мат. наук. конф. “Колекціонування українських старожитностей як складова частина українського національного руху і національного відродження ХІХ – початку ХХ століть” (1–3 квітня 2013 р., м. Чернігів, Чернігівський історичний музей ім. В. Тарновського)]. – Чернігів, 2013. – С. 222–228); Її ж. Півдоспіх Франциска Медичі другої половини XVI ст. та італійські лати вершника XVII ст. у зібранні НМІУ (у друці – Aвт.); її ж. Японський меч таті другої половини ХІХ ст. із зібрання Національного музею історії України / О. Попельницька; Ін-т сходознавства ім. А. Кримського НАНУ. – Східний світ. – 2016. – № 2–3. – С. 184–196; Її ж. Японська парадна ґнотова аркебуза XVII–XVIII ст. у зібранні Національного музею історії України / О. Попельницька; Ін-т сходознавства ім. А. Кримського НАНУ. – Сходознавство. – 2015. – № 69. – С. 77–85; Її ж. Півдоспіх XVI століття з гербом Франциска Медичі з зібрання Національного музею історії України [Ел. ресурс] / О. Попельницька // Музейний портал України. Скарби України / Публікації (02.06.2011) – Режим доступу: www.prostir.museum; Її ж. Мисливський арбалет XVI–XVII ст. з зібрання Національного музею історії України [Ел. ресурс] / О. Попельницька // Там само (21.06.2011); Її ж. Мисливська аркебуза XVII ст. з зібрання Національного музею історії України [Ел. ресурс] / О. Попельницька // Там само (01.07.2011); Її ж. Перський парадний палаш ХІХ ст. з зібрання Богдана Ханенка у колекції НМІУ [Ел. ресурс] / О. Попельницька // Там само (17.08.2012).

[4] Дело № 3. Инвентарная опись коллекции оружия, составленная основателем собрания Б. И. Ханенко...

[5] Wilnitski B. Emma Gaggiotti-Richards (1825–1912) “Summer” and “Autumn”, two important oil paintings, 1849 [El. resource] / B. Wilnitski. – Access mode: www.wilnitsky.com/scripts/redgallery1.../details... (last access 25.12.2016). –Title from the screen.