МЕМОРІАЛЬНА ВИСТАВКА “АКАДЕМІК П. Т. ТРОНЬКО: ВИДАТНИЙ ДІЯЧ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ” У НАЦІОНАЛЬНОМУ МУЗЕЇ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ УКРАЇНИ
Анотація
Музей нині не лише стаціонарна експозиція, а й змінюваний у часі виставковий простір з необмеженою формою подання обраної ідеї. Враховуючи виховну роль музейних закладів, важливо використати кожну виставку для формування прогресивної думки у зацікавленого відвідувача.
Національний музей народної архітектури та побуту України звернувся до теми непересічної ролі особистості у справі збереження історико-культурних надбань держави.
Актуальність теми зумовлена тим, що виставки, присвячені видатним особам як минулих років, так і сучасності, стають активною складовою частиною пропагандистської програми національних інтересів нашої держави. Автор аналізує наявні джерела з цієї проблеми та розглядає різнобічну діяльність академіка П. Т. Тронька, яка стала вагомим внеском у наукову справу та справу, пов’язану з охороною пам’яток нашої країни.
Актуальність подібних виставок полягає у тому, що в час соціальної та політичної кризи суспільство шукає зразки, які стануть переконливим доказом ролі людини у житті держави. Основна тема дослідження полягає у тому, що не час чи режим впливають на життєдіяльність особистості, а його власні ідейні переконання.
Виставки, присвячені видатним людям України різних епох, стануть корисними для виховних та освітніх програм. Це головна стратегія меморіальної виставки “Академік П. Т. Тронько: видатний діяч української культури” у Національному музеї народної архітектури та побуту України.
Ключові слова: Національний музей народної архітектури та побуту України, Герой України, фундатор Петро Тимофійович Тронько, садиба-музей, виставка видатної людини
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори вміщених статей та матеріалів висловлюють власну думку, що не обов’язково збігається з поглядами членів редколегії і несуть відповідальність за достовірність наведених фактів.
Усі права застережено.
Передрук та/або переклад (повний чи частковий) можливий лише за згоди
Національного музею історії України та авторів.