ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ ТА ПРИВАТНІ АВТОМОБІЛІ ЯК ФАКТОРИ ПОВСЯКДЕННЯ НАСЕЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ 1950-Х – 1960-Х РОКІВ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ФОНДОВОЇ КОЛЕКЦІЇ НМІУ ТА ПУБЛІКАЦІЯМИ ЖУРНАЛУ “ПЕРЕЦЬ”)

Анотація

У статті аналізуються розвиток міського та міжміського громадського транспорту (крім залізничного) в УРСР та недоліки в його роботі в 1950-х – 1960-х рр. Метою дослідження є демонстрація та обґрунтування причин негативних тенденцій радянської адміністративно-командної системи та планової економіки в цьому сегменті повсякденного життя пересічних українців. Базовими джерелами в розкритті теми стали експонати Національного музею історії України та сатирично-гумористичний журнал “Перець”, за публікаціями (статтями, замітками та карикатурами) якого можна відстежити певні соціально-побутові тенденції та їх ґенезу в житті широких верств населення. Зроблено висновок про те, що експлуатація міського та міжміського громадського автотранспорту в Україні в зазначений період супроводжувалася для пасажирів значною кількістю характерних проблем і хронічно не задовольняла попит. Процес появи автомобілів у приватній власності відбувався повільно та в умовах тотального дефіциту, що призводило до спекуляції та інших негативних проявів, притаманних соціалізму як економічній системі. Оприлюднення та наукове обґрунтування такої інформації покликані певною мірою дезавуювати ностальгію за радянським минулим, до якої схильна певна частина українського суспільства.

Ключові слова: історія повсякдення, Національний музей історії України, журнал “Перець”, УРСР, громадський транспорт, дефіцит, планова економіка, адміністративно-командна система.