ДВІ МІГРАЦІЙНІ ХВИЛІ ПШЕВОРСЬКИХ ПЛЕМЕН НА ЗАХІДНІ ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У РИМСЬКИЙ ЧАС

Анотація

Західноукраїнські землі в І–ІІІ ст. були ареною міграційних хвиль, що неодноразово накочувалися на ці території. Археологічні матеріали показують, що на початку І ст. та протягом ІІ ст. зустрічні міграційні потоки дакійського та пшеворського населення призвели до утворення в цьому регіоні липицької культури, в якій поєдналися етнічні риси обох спільнот. Внаслідок буремних подій Маркоманських воєн (166–180 рр.) та нової міграційної хвилі пшеворських племен вандалів з північно-західних територій Європи, липицьке населення відходить на територію Дакії. Картографування археологічних пам’яток кінця ІІ–ІІІ ст. свідчить про те, що напрямок руху пшеворських племен спрямовувався не лише до Подунав’я. Йдеться про розселення та колонізацію пшеворцями нових територій на Волині, Поділлі та Поліссі.

Ключові слова: римський час, пшеворська культура, липицька культура, пам’ятка, поховання, кремація, меч, зброя.