Науковий вісник Національного музею історії України

Титульна сторінка

Богдан Патриляк — 2025-01-03

Титульна сторінка

Інформаційні та агітаційні видання часів французької революції з колекції Національного музею історії України

Вадим Арістов — 2025-01-03

У статті зроблено огляд комплекту паризьких інформаційно-агітаційних періодичних друкованих видань часів Французької революції, що зберігаються у колекції Національного музею історії України.

На основі штампів автори простежили походження цих матеріалів із Київського музею революції, що діяв у 1920–1930-х роках. Також у статті
запропоновано короткий аналіз змісту паризьких видань та їхніх ідеологічних тенденцій. З’ясовано, що вони репрезентували весь спектр політичних партій часів Французької революції: від крайніх роялістів до радикальних революціонерів-республіканців.

Мистецтво карбування пам’ятних монет та медалей Національного банку України через призму війни

Оксана Барашкова — 2025-01-03

У статті розглядається історія карбування пам’ятних монет України, присвячених російсько-українській війні. Тема війни стала головною для українських митців, зокрема для художників-медальєрів Національного Банку України, оскільки своєрідність пам’ятних монет, їх актуальність, полягає насамперед в інформативності та здатності відтворювати історичну достеменність.

Матеріали архітектора Володимира Заболотного в колекції НМІУ. До 125-річчя з дня народження

Олена Буняк — 2025-01-03

У статті на основі музейних експонатів (документи, фотографії, живопис, меморіальні речі) зроблено спробу дослідити життєвий та творчий шлях відомого українського архітектора Володимира Заболотного (1898–1962), лауреата Державної премії 1-го ступеня (1941), яку він отримав за архітектурний проєкт будинку Верховної Ради УРСР.

Західноєвропейські гравюри 17–18 ст. З колекції Павла Потоцького із зібрання Національного музею історії України

Анастасія Вітрянська — 2025-01-03

Публікацій, присвячених огляду та ідентифікації творів із колекції Павла Потоцького, які зберігаються в Національному музеї історії України, дуже небагато (автор перераховує їх у розділі Аналіз публікацій та досліджень). У статті розглядаються захід- ноєвропейські гравюри 17–18 ст. із колекції Потоцького, які були ідентифіковані за його особистими позначками олівцем. Крім того, автором під час дослідження творів була проведена атрибуція (визначення сюжетів, датування), а також ідентифікація та порівняння позначок Павла Потоцького із записами у власноручно складених каталогах, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ. Було розглянуто 15 гравюр, присвячених переважно баталіям, що відбувалися в різних часових проміжках: від 14 ст. до нового часу – поч. 18 ст. нового часу. 2 з них відтворюють елементи архітектури, а саме – фронтони зі скульптурними групами, що розташовані на колишній ратуші в Амстердамі (нині – Королівський палац), створені фламандським гравером по міді та рисувальником Губертом Квелліном у 1664 р.

Новизна статті полягає в огляді гравюр 17–18 ст. із колекції Павла Потоцького, які раніше не були достатньо вивчені та опубліковані в збірниках НМІУ або інших наукових виданнях, а також введення в науковий обіг даних з каталогів Потоцького, порівняння та відтворення записів у них та позначок на аркушах для відображення більш детальної інформації про предмет та його побутування. Дослідження дає змогу в перспективі ідентифікувати предмети, відновити інформацію про частину колекції Потоцького в зібранні НМІУ, презентувати широкому колу поціновувачів мистецтва.

Потир як основна складова літургійного посуду євхаристійного призначення (колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського)

Ірина Власенко — 2025-01-03

У публікації висвітлені стильові особливості декоративного оздоблення та архітектоніка євхаристійних чаш із фонду Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, яких нараховується 61 одиниця. На основі системного аналізу опрацьованої літератури та джерел, облікової музейної документації, аналізу стилістичних і технологічних особливостей досліджено автентичність деяких потирів, місце й час їх створення. Проведено первинне співставлення виявлених старих облікових позначень на предметах із сучасними – як ключовий елемент у процесі атрибуції та переатрибуції. З’ясовано, що переважна більшість потирів датується 17–18 століттям і має яскраво виражені ознаки ренесансно-барокового стилю.

Формування колекції відбувалося за рахунок надходження культових речей із Полтавського єпархіального Давньосховища та поодиноких надбань музейників – Костя Мощенка, Вадима Щербаківського, Валентина Ніколаєва, Михайла Рудинського, Якова Риженка.

Документально-речові матеріали виставки «Боротьба за незалежність. Творці. Епізоди» в Національному музеї історії України

Ольга Голдованська — 2025-01-03

У публікації розглянуто унікальні матеріали з фондової колекції Національного музею історії України, що були представлені 2023 року на виставковому проєкті, присвяченому 32-й річниці Незалежності України «Боротьба за незалежність. Творці. Епізоди». На виставці експонуються особисті речі й документи борців за незалежність України – шістдесятників і дисидентів: В'ячеслава Чорновола, Патріарха Володимира (Романюка), Валерія Марченка, Опанаса Заливахи, Левка Лук'яненка, Ірини Сеник, Галини Севрук, Михайла Гориня, Анатолія Лупиноса, Олеся Шевченка, Василя Стуса.

Українські типи та краєвиди на листівках з фондової колекції Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця»

Олена Дацюк — 2025-01-03

Статтю присвячено серіям поштових карток із зображеннями українських типів та краєвидів і фольклорних мотивів, що зберігаються у фондовій колекції Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця».

Микола Дяченко – музейник, дослідник історії Харківських вулиць

Сергій Дейнеко — 2025-01-03

Розвідку присвячено музейнику, етнографу, краєзнавцю, автору відомих і популярних у 1960–1990-х роках праць з історії вулиць і площ Харкова Миколі Дяченку. Незважаючи на популярність його робіт, про самого автора відомо не надто багато.

Здебільшого це загальна, одноманітна інформація з інтернету. У статті розглянуто сторінки біографії діяча – соціальне походження, освіта, сімейний стан, кар’єра й певної мірою науковий доробок. Особливу увагу приділено маловідомим моментам життєпису вченого. Так встановлено, що свій родовід Микола Дяченко вів від селян Донеччини, а не від робітників, як він зазначив у автобіографії. Виявлено й наведено інформацію про найближчих родичів і родину – батьків, братів, сестру, дружину, доньку. Аналогічні білі плями розкриті в кар’єрі діяча, зокрема робота у школі фабрично- заводського навчання, Харківському державному автомобільно-дорожньому інституті та праця викладача-сумісника в Харківському державному університеті імені М. Горького (нині ХНУ ім. В. Н. Каразіна). І можемо зазначити найважливіше: становлення Миколи Дяченка як ученого-історика відбулося в роки його роботи в Харківському історичному музеї імені М. Ф. Сумцова.

Колекція хрестів-тільників 11–14 ст. Археологічної колекції «Київщина» з фондів Національного музею історії України

Леся Дідух — 2025-01-03

У статті розглянуто металеві натільні хрести з колекції «Київщина» археологічних фондів НМІУ. Введено в науковий обіг 37 хрестів, які відзначаються різноманіттям типів і варіантів і є характерними для 11–14 ст. Всі вони надійшли до музею впродовж першої половини 20 ст. Деякі хрести мають географічну прив'язку, однак більшість артефактів не має інформації щодо місця знахідки обмежуючись лише регіоном. Зважаючи на відсутність археологічного контексту, колекція хрестів-тільників розглядалася в контексті подібних знахідок, виявлених на пам'ятниках княжої доби в різних регіонах Русі та за її межами.

Золоті римські монети з нумізматичної збірки Національного музею історії України

Зінаїда Зразюк — 2025-01-03

Статтю присвячено історії створення та формування колекції золотих монет Римських республіки й імперії в нумізматичному зібранні Національного музею історії України. У нумізматичній збірці НМІУ зберігається 158 ауреусів, солідів і медальйонів, що хронологічно охоплюють період від 46 року до н. е. до часу правління імператора Західної Римської імперії Антемія (467–472). У цій колекції переважають монети рідкісні й унікальні. У статті вперше проаналізовано 200-річну історію створення означеного зібрання, джерела надходження до нього.

Поштові листівки із зображеннями Києва й вітальні листівки кінця 19 – першої половини 20 століття та марки періоду української революції, шо зберігаються в колекції НМІУ

Олена Кохан — 2025-01-03

У статті висвітлено питання історії розвитку поштових листівок і марок та їхньої появи на території сучасної України на прикладі вітальних листівок і поштівок із зображеннями Києва кінця 19 – початку 20 ст., а також поштових марок періоду Української революції 1917–1921 років та Підпільної Пошти України 1940-х з колекції Національного музею історії України.

«Козацька колекція» Національного заповідника «Хортиця»: ретроспектива та перспективи

Олена Кравцова — 2025-01-03

Речові джерела є матеріальним втіленням повсякденності, предметним виявом життєвого світу людини. На сьогодні майже всі речові джерела становлять музейний фонд України. Фондозбірка Національного заповідника «Хортиця» включає різночасові музейні предмети, які є джерелами для вивчення не тільки історії Хортиці, а й України в цілому. Об’єктом даного дослідження стали музейні предмети, які становлять фондове зібрання заповідника. Ці предмети датуються 16–18 ст., були у козацькому вжитку та мають археологічне походження.

Для досягнення поставленої мети були використані історико-порівняльний, хронологічний, історичний методи дослідження та загальнонаукові: аналітичний, ретроспективний. Встановлено, що музейні предмети козацького часу археологічного походження не зважаючи на фрагментарність та певну «однобокість» є важливим джерелом для дослідження побуту козацтва. Найкращі результати можна отримати в ході комплексного використання різних типів джерел, наприклад, речових і писемних.

Музейні установи у Київському царському (Маріїнському) палаці у 20 столітті

Олександр Кучерук — 2025-01-03

Колишній царський (Маріїнський) палац у Києві в роки Української Народної Республіки розглядався як об'єкт для розташування музейних установ, зокрема Національного музею. Пізніше. у 1925–1934 роках, у палаці перебував Київський крайовий сільськогосподарський музей і Постійна промислова виставку, у квітні-червні 1941року – Державний музей Тараса Шевченка.

Евакуація музейних предметів Національного музею історії України після повномасштабного російського вторгнення. Лютий–березень 2022 р.

Богдан Патриляк — 2025-01-03

У статті йдеться про евакуацію музейних предметів із Національного музею історії України після широкомасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 р. Автори відтворили хід евакуації та розповіли про проблеми, з якими довелося зіткнутись колективу музею під час облоги Києва російськими військами.

Діяльність історичного гуртка імені гетьмана Івана Мазепи Національного заповідника «Гетьманська столиця» в умовах воєнного стану

Наталія Пільтяй — 2025-01-03

У статті охарактеризовано діяльність історичного гуртка імені гетьмана Івана Мазепи Національного заповідника «Гетьманська столиця», спрямовану на популяризацію пам’яток культурної спадщини й фондової колекції закладу, формування національної свідомості та патріотичне виховання юного покоління українців.

Графічні твори західноєвропейських митців 19 століття в колекції науково-експозиційного відділу «Музей Михайла Старицького» музею видатних діячів української культури

Анна Пузиркова — 2025-01-03

У фондовій колекції Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького (далі МВДУК) зберігається низка творів, що належать до зразків французької графіки 19-го століття. Оригінали творів містять інформацію про авторів гравюр та оригінальних малюнків, назву й адреси майстерень.

Джерельну базу дослідження становлять графічні зразки (вісім одиниць): офорти й літографія з фондів науково-експозиційного відділу Михайла Старицького (далі ММС), які вперше досліджуються та публікуються. Метою розвідки є розгляд недосліджених зразків художніх творів західноєвропейського походження у фондовій колекції ММС, їхній детальний опис, удосконалення наявної атрибуції.

Формування в 1945–2020 роках колекції українських жіночих сорочок у зібранні Національного музею історії України

Світлана Сєрих — 2025-01-03

У фондовій групі «Тканини» Національного музею історії України зберігається колекція предметів жіночого народного вбрання – вишитих сорочок періоду з 19 ст. до 1950-х років включно. У статті розглядаються такі аспекти формування цього зібрання в 1945–2020 роках, як з’ясування шляхів надходження предметів до музею, динаміка цього процесу та його періодизація.

Колекція кам’яних скульптур в експозиції «Музею старожитностей»

Світлана Смірнова — 2025-01-03

У статті висвітлюється історія формування колекції дохристиянської кам’яної пластики регіону Середнього Подністров’я в Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику. Зафіксовано форму й розміри скульптур, описано різьблені зображення та орнаменти, що збереглися на стелах.

Подано історіографію їхнього археологічного дослідження. Уперше публікуються індивідуальні інвентарні номери означених статуй та інформація, хто й коли передав їх до фондів музею.

Перевірки роботи Державного республіканського історичного музею в 1946–1947 роках

Світлана Сорокіна — 2025-01-03

Наприкінці 1946-го й на початку 1947 року в Державному республіканському історичному музеї (нині НМІУ) відбулися дві масштабні перевірки роботи установи, які підсумували перший етап післявоєнної відбудови музею. Документи перевірок: акти, постанови – є важливим джерелом з історії музею, тому що комплексно характеризують майже всі аспекти функціонування музейної установи. Вони містять інформацію про структуру музею, діяльність окремих відділів, статево-віковий склад співробітників, фінансові витрати, зарплатню колективу, стан і ремонти приміщення, умови праці. Публікація означених документів надає можливість ширшої та повнішої характеристики історії музею в часи післявоєнної відбудови.

Матеріали поховань з гривнами «радимичського типу» (11 – поч. 12 ст.) із розкопок Петра Єременка (Суразький повіт Чернігівської губернії) із зібрання Національного музею історії України

Марина Стрельник — 2025-01-03

Статтю присвячено аналізу матеріалів заможних, переважно жіночих, поховань із гривнами «радимичського типу» із курганних могильників, розкопаних Петром Єременком у 1894 р. на півночі Чернігівської губернії, в Суразькому повіті та переданих до музею у 1896 р. Тоді в колекції нараховувалося десять (цілих і фрагментованих), типових для радимичів, гривен із семи населених пунктів. На сьогодні їх залишилося лише чотири з чотирьох населених пунктів (села: Антонівка, Нова Новицька, Чертовичі та Коржевка). Гривни «радимичського типу» з сіл Антонівка та Нова Новицька вже розглядалися в окремих дослідженнях, тож основну увагу приділено матеріалам із сіл Чертовичі та Коржевка. Їх публікація має ввести до наукового обігу ряд цікавих предметів, зокрема ще дві, невідомі раніше, «втрачені» гривни «радимичського типу».

Світлини Миколи Орла-Степняка з колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

Оксана Сулима — 2025-01-03

У статті проаналізовані світлини театрально-громадського діяча Миколи Орла-Степняка (1885–1950) із фотоальбому полтавської артистки Олександри Герцик (1886–1964). Фотографії виготовлені у період участі акторів у діяльності Полтавського українського музично-драматичного гуртка (1911–1918). Раритетний альбом належить до фотодокументального фонду Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

Клинові олійні преси (олійниці) в колекції музею народної архітектури і побуту Львові

Марта Цимбровська — 2025-01-03

Дослідження історії техніки та традиційних ремесел має вагоме значення для етнографічної науки, дає нам знання не лише про щоденний побут, а й демонструє еволюційні зміни, господарський прогрес та його поширення на наших землях. Розвиток олійного ремесла представлений у музеї кількома унікальними архаїчними пресами (олійницями) й будівлею олійні.

Проте існує певна прогалина в дослідженні означених пристроїв. У статті вперше детально обстежено конструкцію двох бойківських клинових пресів «на тарани»: із с. Головецько Стрийського (раніше Сколівського) району Львівської області та с. Пилипець Хустського (раніше Міжгірського) району Закарпатської області, що є частиною колекції Львівського музею. На підставі реальних замірів виконано 3D моделі цих механізмів, описано їхні технічні характеристики, складові частини й особливості роботи.

Невідомі сторінки відомих колекцій: альбом Порфирія Мартиновича в колекції Національного музею Тараса Шевченка

Тетяна Чуйко — 2025-01-03

У колекції Національного музею Тараса Шевченка зберігається альбом із ескізними зарисовками та начерками, що був переданий в 1949 р. як Альбом художника І. Соколова. Зважаючи на наявність на одному з аркушів альбому підпису Мартиновича, що добре прочитується, було висловлено припущення про причетність до альбому цього художника. Вивчивши документальну базу щодо побутування предмета, науковці музею залучили до дослідження фахівців із НХМУ, де зберігаються твори цього митця. Ця співпраця допомогла атрибутувати предмет як Альбом рисунків Порфирія Мартиновича, невідомий раніше.

Патефони та повсякдення: вплив компактних звуковідтворюючих пристроїв на побут українців за радянської доби (за матеріалами фондової колекції НМІУ)

Альона Якубець — 2025-01-03

У статті розглянуто історію винайдення патефонів та їх поява на території України у 1920–1930-х роках. Також проаналізовано їх вплив на повсякденне життя жителів України. Базовим джерелом для розкриття теми є експонати з фондової колекції НМІУ.

«Саксонський Геркулес» на польському троні: обрання Августа Сильного королем Речі Посполитої, зображене на медалях нумізматичної колекції НМІУ

Андрій Ящук — 2025-01-03

Розглянуто групу з п’яти медалей з нумізматичної колекції НМІУ, що відображають події обрання 1697 року королем Речі Посполитої саксонського курфюрста Фрідріха Августа Сильного. Виявлено, що, попри представленість цих медалей у низці класичних німецьких і польських нумізматичних каталогів, вони рідко були предметами окремого джерелознавчого аналізу. Проаналізовано джерельний потенціал медалей, зокрема символічне відображення подій обрання та коронації 1697 року нового короля Польщі, розглянуто використані медальєрами символічні й алегоричні сюжети, їхню ідейну спрямованість та зв’язок з тогочасним мистецтвом. У ранньомодерну добу медалі часто були засобом популяризації (глорифікації) особи монарха, його дій, відзначення важливих для монаршого дому й держави подій.

Саме так це мистецтво використовували європейські державці, і саксонський курфюрст Фрідріх Август І не був винятком. Розкрито характер використання медальєрного мистецтва для уславлення володаря та поширення в такий спосіб інформації про його дії. Текст статті доповнює каталог означених медалей із характеристикою предметів та їхнім докладним описом.

Зміст

Богдан Патриляк — 2025-01-03

Зміст