Науковий вісник Національного музею історії України

Титульна сторінка

2023-12-05T16:27:29+02:00

Титульна сторінка і форзац

Грамота гетьману Юрію Хмельницькому на володіння містом Гадячем

2023-12-19T10:44:30+02:00

Стаття містить огляд грамоти, виданої московським царем гетьману Війська Запорозького Юрію Хмельницькому на володіння містом Гадячем. Документ датується початком 1660 р. Після укладення Переяславської угоди Юрія з Московією восени 1659 р. гетьман просив царя про підтвердження грамоти на володіння Гадячем, виданої його батьку Богдану Хмельницькому 1654 р.

Відповіддю на це клопотання стала грамота Олексія Михайловича 1660 р. Означений документ не був опублікований у класичних збірках документів, пов’язаних із історію держави Війська Запорозького другої половини 17 ст.

Таким чином опрацювання грамоти заповнює археографічну лакуну.

Українські бранці: комеморативні практики Національного музею історії України у другій світовій війні

2023-12-19T10:33:05+02:00

У статті розглянуто особливості формування музейної колекції матеріалів українців – військовополонених нацистських таборів, від другої половини 1940-х рр. і донині. Це, зокрема, наукові експедиції, запис усноісторичних джерел, дослідження переданих до Національного музею історії України у Другій світовій війні тематичних архівів, співпраця із провідними українськими архівними інституціями.

Проаналізовано висвітлення теми військового полону в музейній експозиції доби Радянського Союзу та доби незалежності. Простежено форми застосування музейних предметів для висвітлення теми в науковому, експозиційному, видавничому, освітньому напрямах діяльності інституції.

Гетьманська булава з колекції Національного музею історії України

2023-12-19T10:56:25+02:00

У статті досліджено зразок презентаційної булави з колекції Національного музею історії України (інв. № З-1647).

Автори атрибутують виріб як роботу трансильванського майстра Андреаса Хелфера (Andreas Helfer), який працював у 1582–1611 рр.

Творчий спадок дніпропетровського архітектора Оскара Хавкіна (за матеріалами НМІУ)

2023-12-19T11:09:32+02:00

У статті на основі музейних експонатів (документів, фотографій, креслеників) зроблено спробу дослідити життєвий та творчий шлях дніпропетровського архітектора Оскара Хавкіна (1923–1984), лауреата Державної премії СРСР (1983), яку він отримав за проєктування житлового масиву Перемога у Дніпропетровську (нині – м. Дніпро).

Портрет Фелікса Лубенського з колекції Національного музею історії України

2023-12-19T11:14:22+02:00

Під час дослідження портрета невідомого чоловіка з колекції Національного музею історії України авторкам статті вдалося ідентифікувати особу портретованого, а також встановити історію побутування полотна.

З портретом Фелікса Лубенського, міністра юстиції Великого герцогства Варшавського, пов’язана родина Собанських із польського дворянського роду герба Юноша (з 16 ст.), якій напередодні революції 1917 р. довелося переїхати зі свого маєтку в Ободівці до Києва, забравши власну колекцію творів мистецтва.

Деякі з них врятував від пограбувань у роки громадянської війни український мистецтвознавець та історик Федір Людвигович Ернст.

Сестрорецький рубль – раритет із нумізматичної колекції Харківського історичного музею

2023-12-19T11:19:44+02:00

Дослідження присвячене предметові з нумізматичної колекції Харківського історичного музею, а саме – мідній монеті номіналом 1 рубль та вагою близько кілограма, яку за місцем карбування часто називають «сестрорецький» рубль.

Автори висвітлюють історію появи цієї незвичайної монети, певні технологічні особливості її виробництва та зосереджуються на персоналіях, пов’язаних із процесом карбування таких грошей. Загалом «сестрорецький» рубль намагалися карбувати з 1770 по 1778 рр., але технологічно та щодо вартості проєкт зазнав невдачі. Проте за цей час викарбували декілька екземплярів, а згодом за збереженими штемпелями на Петербурзькому монетному дворі зробили низку новоробів означеної монети.

Загалом 19 ст. позначилося величезною модою на нумізматику часів Катерини ІІ, що, своєю чергою, зумовило появу значної кількості підробок. Таким чином, розглянувши історію цієї грошової одиниці та порівнявши її з монетою, що зберігається в музеї, автори припускають, що остання є копією.

Поштові картки видавництва cap у фондовій колекції Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця»

2023-12-19T11:24:54+02:00

У статті проаналізовано зібрання філокартичних видань, що зберігаються у фондах Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця», та історію французького видавництва CAP. У розвідці подано опис зображень та об’єктів, пов’язаних із ними.

Окрім того, особливу увагу приділено листівкам, надісланих поштою, ‒ одну з них адресовано відомому художнику кінця 19 ст. – початку 20 ст. Олексію Тимофійовичу Сафонову.

Японська зброя в зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

2023-12-19T11:29:32+02:00

Статтю присвячено колекції японської холодної та вогнепальної зброї в зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Збірка налічує 14 одиниць – 12 зразків холодної зброї (нагамакі, таті, катана, вакідзасі, танто, айкуті, ярі) та дві одиниці вогнепальної (хінава-дзю, бадзе-дзутсу).

Підвалини колекції ще на зорі діяльності музею наприкінці 19 – на початку 20 ст. заклав меценат Павло Бобровський. Кадровий військовий, який мандрував Єгиптом, країнами Близького й Далекого Сходу, передав музею 2777 речей. Проте Друга світова війна завдала руйнівного удару по музейному зібранню. Лише 13 одиниць японської зброї із довоєнного зібрання пережили цей час, хоч і зазнали значних пошкоджень під час евакуації до м. Уфи. Один із ножів надійшов до колекції вже після війни завдяки Ігорю Вауліну, який привіз його як сувенір із Манчжурії.

Нині відбуваються дослідження, атрибуція та підготовка колекції до повноцінного введення в експозиційний простір.

Дитячі заклади Києва в 1920-х рр. (за матеріалами НМІУ)

2023-12-19T11:33:48+02:00

Метою статті є огляд фотографій із фондової колекції Національного музею історії України, що висвітлюють питання боротьби з дитячою безпритульністю та створення мережі дитячих закладів у Києві в 1920-х рр. – тих світлин, що дають часткове уявлення про те, який вигляд мали дитячі будинки, садочки, школи, літні табори, будинки матері та дитини, а також гімнастична зала у вказаний період.

Здійснено аналіз того, коли, де й за яких обставин фотографували дитячі заклади, який вигляд вони мали та що одягали вихованці й вихователі. Зроблено висновок про те, з якою метою створювали ці заклади та яких результатів було досягнуто.

Половецька кам’яна статуя з фондів Львівського історичного музею

2023-12-19T11:38:07+02:00

Стаття присвячена кам’яній статуї половецького часу, що експонується у відділі «Музей історії України» Львівського історичного музею. Це чоловіча повнофігурна скульптура, виготовлена наприкінці 12 – у перших десятиліттях 13 ст. Збереженість статуї є незадовільною, сильно пошкоджено деякі її частини.

Водночас збереглися зображення деяких атрибутів (шаблі та сагайдака), властиві для статуй цього типу. За архівними даними, «кам’яну бабу» перевезли до Львівського історичного музею 1952 р. із Дніпропетровщини. Проте жодних детальніших свідчень не збереглося. Цілком можливо, що її передали із Дніпропетровського державного історичного музею, де було зосереджено найбільшу в Україні колекцію середньовічної кам’яної скульптури.

У експозиції статуя посіла своє місце 1972 р.

Експедиція Національного музею історії України звільненою від російських агресорів правобережною Київщиною у квітні–травні 2022 р.

2023-12-20T08:13:38+02:00

У матеріалі йдеться про перебіг експедиції Національного музею історії України до звільнених від російських окупантів населених пунктів Правобережної Київщини у квітні–травні 2022 р.

Під час експедиції було зібрано матеріали, що засвідчують злочини російських окупантів та ілюструють героїчну оборону Києва.

За результатами експедиції в музеї створено виставку «Навала. Київський постріл».

Дві скіфські бляхи з колекції с. М. Крейтона В зібранні Національного музею історії України

2023-12-20T08:18:25+02:00

Стаття присвячена двом бронзовим бляхам скіфського часу із зібрання Національного музею історії України, що надійшли до закладу з колекції С. М. Крейтона навесні 1920 р.

Сергій Крейтон – військовий, один із засновників Київського військово-історичного музею, що працював у 1911–1919 рр. Імовірно, із цим музеєм пов’язана й археологічна колекція діяча, до якої увійшли предме-ти від доби каменю до середньовіччя. Бляхи є фігурними зображеннями відособлених задніх частин тварин.

Одна з них (інв. № Б 2279) є частиною копитної тварини, друга (інв. № Б 2587) – хижої істоти. Бляхи мають певні аналогії, що дозволяють датувати їх другою половиною 5 ст. до н. е. Обидва предмети були частиною декору кінської вуздечки. Вони входили до комплекту речей, що представляли роз’ємне зображення фантастичної тварини.

Тамара Мовша: сторінки музейного життя та внесок у формування археологічної збірки Національного музею історії України

2023-12-20T08:37:24+02:00

У серпні 1945 р., після закінчення університету, до Державного республіканського історичного музею (нині – Національний музей історії України) прийшла Тамара Мовша. Тоді розпочався музейний етап її творчого життя. Відразу ж переплелися два напрями діяльності – музейна справа й археологія.

Тамара Григорівна працювала в закладі 32 роки, але зв’язок із Національним музеєм історії України не переривався навіть після її звільнення. Матеріали з досліджених Т. Мовшею пам’яток стали складовою частиною археологічної збірки музею та увійшли до золотого фонду досліджень трипільсько-кукутенської спільності.

Особливості громадського харчування на підприємствах Донецької області у другій половині 1950-х рр.

2023-12-20T08:42:21+02:00

У статті на основі використаних джерел розглянуто особливості громадського харчування на підприємствах Донецької обл. у другій половині 1950-х рр. Уведено до наукового обігу польовий матеріал, який 1956 р. збирала Людмила Шевченко для написання статей до двотомного видання «Українці». Встановлено особливості концепції дослідниці з вивчення харчування робітників та методи, які вона використовувала. Зазначено, що Людмила Шевченко під час експедиції цікавилася регіональними музеями. Проаналізовано стінгазету заводу «Азовсталь», яку 1959 р. передали до Національного музею історії України.

З’ясовано, що для громадського харчування робітників характерні такі риси:

запровадження самообслуговування;
їдальні були джерелом поширення нових страв та продуктів, які робітники почали споживати вдома;
страви готували за московським кулінарним збірником 1947 р. видання;
в деяких їдальнях, магазинах діяла практика видавання страв із собою;
харчові заклади активно використовували сучасне електрообладнання;
деякі їдальні практикували виробництво продуктів та утримання підсобного господарства;
поширеними були м’ясні напівфабрикати.

Ранні пейзажі Павла Гoрoбця

2023-12-20T08:45:58+02:00

У статті проаналізовано серію пейзажів, що є частиною мистецького спадку полтавського майстра пензля П. М. Горобця (1905–1974), з колекції Пoлтавськoгo краєзнавчoгo музею імені Василя Кричевськoгo.

Подано відомості про творчий шлях маляра, креативне середовище, в якому він сформувався як пейзажист. Розглянуто особливості творчого стилю художника та наведено стилістичні характеристики його етюдів.

Соціально-культурологічний підтекст мандрівного фольклорного сюжету про війну грибів на території України початку 20 ст.

2023-12-20T08:54:16+02:00

У статті розглянуто різні варіанти фольклорного тексту про війну грибів із акцентом на надруковані на Придніпров’ї.

Проаналізовано вплив історичних подій на зміст тексту.

Поява звуковідтворювальної апаратури та її вплив на повсякдення жителів києва на початку 20 ст. (за матеріалами фондової колекції НМІУ)

2023-12-20T08:57:39+02:00

У статті розглянуто історію виникнення звуковідтворювальної апаратури та її появи на території Україні на початку 20 ст.

Також проаналізовано вплив означених пристроїв на повсякденне життя мешканців українських міст, насамперед Києва. Базовим джерелом для розкриття теми є експонати з фондової колекції НМІУ.

Науковий вісник Національного музею історії України

2023-12-05T16:22:41+02:00

Попри повномасштабну війну з московськими агресорами, Національний му-
зей історії України продовжує публікувати матеріали щорічної науково-практич-
ної конференції, що підсумовує наукову роботу установи впродовж року.
Наш музей має досить давню традицію видання збірників наукових праць та
матеріалів щорічних науково-практичних конференцій, започатковану першим
випуском «Праць Київського державного історичного музею», що побачив світ
1958 року.
Сподіваємося, що оприлюднення матеріалів Щорічної науково-практичної
конференції Національного музею історії України 2023 року сприятиме плідній
співпраці науковців НМІУ із колегами з українських музеїв, науковцями й освітя-
нами у спільній справі дослідження української історії та проблем музеєзнавства.
Також сподіваємося, що наукові публікації збірника стануть у нагоді дослідникам
української історії та фахівцям зі спеціальних історичних дисципл